ПРОЄКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

ПРОЄКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Виборчого кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за умисний обман виборців Верховна Рада України, усвідомлюючи необхідність захисту права громадян на свідомий і чесний вибір своїх представників, керуючись статтями 3, 5, 38 Конституції України, постановляє: Стаття 1. Доповнити Кримінальний кодекс України статтею 157-1 такого змісту: «Стаття 157-1. Умисний обман виборців

1. Публічне оприлюднення кандидатом на виборну посаду в органи державної влади чи місцевого самоврядування завідомо неправдивих передвиборних зобов'язань щодо конкретних дій у разі обрання, вчинене з метою отримання голосів виборців, фінансування виборчої кампанії або іншої матеріальної чи статусної вигоди, якщо встановлено, що на момент оприлюднення таких зобов'язань особа не мала наміру чи реальної можливості їх виконати, — карається штрафом від семи тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, на строк від п'яти до десяти років.
2. Ті самі дії, вчинені особою, обраною на посаду Президента України, народного депутата України, депутата місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також поєднані з отриманням на основі таких зобов'язань бюджетного фінансування, пожертв на виборчу кампанію чи іншої вигоди у значному розмірі, — караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати зазначені посади довічно та конфіскацією майна, одержаного внаслідок вчинення злочину.
3. Не є злочином, передбаченим цією статтею, невиконання передвиборних зобов'язань, спричинене об'єктивними обставинами — відсутністю необхідної парламентської більшості, недостатністю бюджетних коштів, воєнним станом, рішеннями інших органів влади чи іншими обставинами, що не залежали від волі особи та не могли бути передбачені на момент оприлюднення зобов'язань.» Стаття 2. Внести до Виборчого кодексу України такі зміни:
4. Кандидат на виборну посаду зобов'язаний подати до відповідної виборчої комісії передвиборну програму у формі конкретних, вимірюваних зобов'язань. Програма реєструється та оприлюднюється на офіційному вебпорталі Центральної виборчої комісії і є офіційним документом, який використовується як доказ у кримінальному провадженні за статтею 157-1 Кримінального кодексу України.
5. Кожна обрана особа зобов'язана щороку оприлюднювати офіційний звіт про стан виконання кожного зобов'язання передвиборної програми із зазначенням причин невиконання. Неподання звіту протягом двох років поспіль є підставою для подання заяви про вчинення злочину, передбаченого статтею 157-1 Кримінального кодексу України, до органу досудового розслідування. Стаття 3. Порядок розслідування Досудове розслідування у кримінальних провадженнях за статтею 157-1 Кримінального кодексу України здійснюється на загальних підставах за заявою виборця, групи виборців, громадської організації або за власною ініціативою органу досудового розслідування. Основним джерелом доказів умислу є офіційно зареєстрована передвиборна програма, публічні виступи, передвиборні матеріали, фінансові звіти виборчої кампанії та щорічні звіти про виконання зобов'язань. Стаття 4. Прикінцеві положення Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Дія статті 157-1 Кримінального кодексу України поширюється на зобов'язання, оприлюднені під час виборчих кампаній, що розпочнуться після набрання чинності цим Законом. Кабінету Міністрів України та Центральній виборчій комісії у тримісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Актуальність. Громадяни України регулярно голосують за кандидатів на підставі публічних обіцянок, які після обрання не виконуються, при цьому жодної юридичної відповідальності за свідомий обман виборців чинне законодавство не передбачає. Це підриває довіру до інституту виборів, спотворює волевиявлення народу та дозволяє окремим особам отримувати владу й ресурси шляхом свідомого введення суспільства в оману. Юридична конструкція. Відповідальність настає виключно за доведений умисел — тобто за ситуації, коли кандидат заздалегідь знав, що не виконуватиме обіцяне, але використав це для отримання голосів чи вигоди. Проста неспроможність виконати обіцянку через об'єктивні обставини (частина 3 статті 157-1) злочином не є. Саме ця конструкція — за моделлю класичного шахрайства (стаття 190 Кримінального кодексу України) — дозволяє встановити кримінальну відповідальність, не порушуючи конституційної свободи політичної діяльності та права на справедливий суд. Очікуваний результат. Кандидати будуть змушені формулювати реалістичні, конкретні та вимірювані зобов'язання замість порожніх гасел, а виборці отримають реальний правовий механізм захисту свого волевиявлення. Закони, до яких вносяться зміни Кримінальний кодекс України — нова стаття 157-1 «Умисний обман виборців». Виборчий кодекс України — реєстрація передвиборної програми та щорічна звітність обраних осіб. Кримінальний процесуальний кодекс України — технічне уточнення підслідності нового складу злочину. Законопроєкт підготовлено для внесення на розгляд Верховної Ради України суб'єктом права законодавчої ініціативи відповідно до статті 93 Конституції України.